Кляйн Хольґер. Драматург, текст і режисер: роздуми про вічно інтригуючий трикутник. [1] Автор статті розмірковує над сутністю переосмислення текстів п’єс великого англійського драматурга у численних театральних постановках та кіноверсіях. При цьому він висловлюється проти нівелювання понять «автор» і «текст п’єси», що нерідко спостерігається у наукових розвідках ХХ–ХХІ століть. Таке розмивання концептів авторства та драматичного тексту властиве, зокрема, і
Читати повністю 30.01.2019 пока нет комментариев 733Автор, застосовуючи стратегії «нового історизму» та інтертекстуальний аналіз, а також посилаючись на розвідки відомих іноземних шекспірознавців, висновує гіпотезу про те, що тісна співпраця Вільяма Шекспіра з одним із найталановитіших акторів в історії європейського театру мала вплив на формування фінальної версії відомих п’єс, творених в епоху зародження літератури (зокрема драми) як фіксованого друкованого тексту. Проводиться аналіз
Читати повністю пока нет комментариев 837У статті з урахуванням концептуальних положень “теорії канону” (“Canon Theory”) в компаративному аспекті розглянуто специфіку, основні закономірності та результати авторефлексії, самооцінки власної творчості письменниками, котрі перебувають у центрі національних (і світового) літературних канонів і чия творчість уникла забуття протягом століть (Квінт Горацій Флакк, Вільям Шекспір, Джон Мільтон, П’єр Ронсар, Роберт Бернс, Адам Міцкевич, Шарль Бодлер, Олександр Пушкін, Тарас Шевченко, Максим Рильський та ін.).
Читати повністю 29.01.2019 пока нет комментариев 1528В центрі уваги статті – концептуальне поле художнього осмислення екзилю в творах В. Шекспіра. Автор акцентує увагу на суголосності певних ідей ренесансного драматурга з інтелектуальними рефлексіями сучасних теоретиків вигнання, зокрема, Ю. Кристевої (втрата мови, як найтрагічніший атрибут вигнання), Е. Саїда (зростання національної свідомості як продуктивний чинник протидії руйнівній силі вигнання; ототожнення вигнання зі смертю; продуктивна сила вигнання), Ч. Мілоша
Читати повністю пока нет комментариев 881Mary Elizabeth Smith Restoration and Renewal in “As You Like It” and “The Tempest” The Tempest is the most concise of Shakespeare’s plays, observing as it does the unities so closely, whereas the action of As You Like It is more diffuse, weaving more strands into its plot, and covering, according to Shakespeare’s usual custom,
Читати повністю 30.11.2017 1 комменатрий 581Крістіна Куявінська-Кортні: «Всесвітнє значення Шекспіра, на мою думку, зумовлене його гуманізмом» Інтерв’ю з професором Крістіною Куявінською Кортні Безперечно, говорити про Шекспіра можна безкінечно. По-перше, й досі не існує жодного неспростовного факту, що довів би існування чи не-існування Шекспіра як «монолітного» автора в англійському часі і просторі. По-друге, за весь цей час було опубліковано в різних
Читати повністю 01.04.2017 1 комменатрий 786Специфіка рецепції американської шекспірівської думки в науковому просторі радянського літературознавства У статті розглядається американська шекспірівська критика як об’єкт дослідницької уваги радянського літературознавства. Визначені головні етапи розвитку радянської рецепції шекспірознавства США. Ключові слова: рецепція, шекспірознавство, шекспірівська критика, мімікрія, шекспірознавчий дискурс. American Shakespeare criticism as the object of research attention of Soviet literature study is observed.
Читати повністю 1 комменатрий 712Габлевич М. Шекспірів ерос життя і творчості (Вступ до коментарів сонетів Вільяма Шекспіра) …в самоті немає, Нема з ким серце поєднать. То сам собі оце шукаю Когось-то, з ним щоб розмовлять, Шукаю бога, а находжу Таке, що цур йому й казать. …А душу треба розважать, Бо їй так хочеться, так просить Хоч слова тихого. Тарас
Читати повністю пока нет комментариев 2300Габлевич М. Ренесансна термінологія Любові: шекспірівський узус та його інтерпретації Говорячи про термінологію у поетичному вжитку, розуміємо, звісно, що вона – образна і що від точності сприйняття образного слова залежить і чіткість – термінність – вираженого ним поняття. Образне поняття завжди структурне, мозаїчне і потребує тривалого дискурсу, щоби складові частини мозаїки могли стати метонімічно впізнаваними.
Читати повністю 4 коментарі 751Торкут Н.М. Шекспірознавчий дискурс ХХ століття: специфіка і тенденції Вільям Шекспір належить до числа тих парадоксальних феноменів світової культури, магічний вплив яких на свідомість і духовне буття людства з плином часу відчутно зростає. Поява чисельних наукових розвідок, дослідницьких “прочитань” та сценічних інтерпретацій не стільки прояснює смислову багатовимірність шекспірівських шедеврів, скільки збуджує нові хвилі інтересу до
Читати повністю 3 коментарі 1171