Сонет Клочко Анастасії
9-Б, ліцей №141, м.Харків
Безсоння. Тиша. Мерехтять зірки.
Чаклунка ніч розставила тенета.
В душі неспокій: знов думки, думки…
Обкладинка стара – Шекспір. «Сонети».
Чи це кохання? Певно, що секрет,
Бо хочеться і плакати, й сміятись!
Шекспіре, я читаю твій сонет,
І він допомагає сподіватись.
Та що ж це? Бо реальність, мов зника…
Мій барде, хто ж я є цієї миті?
В потертих джинсах дівчинка струнка,
Що заблукала в іншому столітті!
Самотність і рядків солодких ліра…
Безсоння. Ніч. Допоможи, Шекспіре!