Закінчився конкурс. Найкращі роботи визначено. Переможці відомі. Почесні грамоти і міністерські дипломи розлетілись різними областями України. І на серці радісно від того, що в Україні так багато по-справжньому талановитих, щедро обдарованих поетичними здібностями і тонкою чутливою душею дітей. Ми всі разом зробили велике діло – довели собі і іншим, що Україна і сьогодні залишається „країною пісень”, колискою митців і мрійників, чистим джерелом живої води натхнення і поезії. Ми щиро дякуємо усім учасникам конкурсу, вчителям, батькам, членам журі, членам оргкомітету, усім, хто долучився до цієї акції, за ентузіазм, горіння, віру в успіх, небайдужість до нашої спільної справи!
Думається, прекрасною поетичною післямовою до нашої акції буде вірш Ольги Лободи, вчителя з Сумської області, присвячений журі конкурсу. Дякуємо Вам, пані Ольго, за чудовий подарунок!
«БУТИ ЧИ НЕ БУТИ?»
Стирає вічніть імена забуті –
Чатує Хронос із далеких зір.
Ребром щоднини «Бути чи не бути?»
Проте ніколи: «Та чи ж був Шекспір?»
Ім’я – лиш звук, « та хіба так зовуть»
Слова, які одвічно правлять світом?
Ідеї, що поет благословляє в путь –
Любові дар, Божественнеє світло.
Думки Шекспіра – мудрі поводарі
Хистким містком суєтного життя.
Їх пізнання – то ключ в безмежні далі,
І глибини душі своєї відкриття.
Богів судити легко. Та чи треба
У склянці марно бурю піднімать?
Наш шлях короткий та одвічне небо,
І книг Шекспіра вічна благодать.