Шановні відвідувачі сайту! Запрошуємо Вас разом зі співробітниками Українського шекспірівського центру підбити підсумки Міжнародної наукової конференції “(Інтер)національний Шекспір: вектори рецепції” (27-28 квітня 2010 р., м. Київ, Інститут філології Національного університету ім. Т.Шевченка). Вашій увазі пропонується стаття члена оргкомітету конференції Москвітіної Дар’ї Анатоліївни.
В широкому тематичному спектрі сучасної української гуманітаристики складно знайти наділене потужними смислоутворюючими потенціями ядро, навколо якого змогли б об’єднати дослідницькі зусилля представники всіх без виключення studia humanitatis – літературознавці, філософи, лінгвісти, культурологи, театрознавці, психологи, та ін. Тим не менш, масштабна постать геніального англійського поета і драматурга Вільяма Шекспіра – це саме таке ядро, чи навіть – життєдайне джерело, з якого, як з Іпокрени, продовжують пити дивовижне натхнення численні покоління мислителів і митців. Тому недивно, що кожного року 20-ті числа квітня маркуються в усіх календарях світу особливим кольором – кольором поезії і театру, кольором Шекспіра.
Наукова спільнота також не залишається осторонь великого масиву локальних і глобальних шекспірівських акцій, які проводяться наприкінці другого місяця весни: дослідників творчості Великого Барда об’єднують численні конференції, семінари, театральні фестивалі та інші наукові заходи. Приємно, що з недавніх пір Україна також активно долучається до цієї глобальної тенденції. Започаткована у 2009 році в Лабораторією ренесансних студій (спільний проект Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України та Класичного приватного університету (м. Запоріжжя)) традиція проведення міжнародних шекспірознавчих конференцій була підтримана Інститутом філології Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, який 27-28 квітня 2010 року гостинно відкрив свої двері для науковців з Києва, Запоріжжя, Дніпропетровська, Львова, Полтави, Житомира, Черкас, Чернігова, Миколаєва, Чернівців, Білої Церкви, а також зі Стенфорда і Москви. На два дні актовий зал Інституту філології перетворився на головну арену українських шекспірознавчих дебатів.
Цьогорічна шекспірівська конференція під назвою «(Інтер)національний Шекспір: вектори рецепції» відзначилась, перш за все, позитивною динамікою наукового пошуку та надзвичайно широкою репрезентативністю – з шекспірознавчими доповідями виступили фахівці з україністики, славістики, англістики, компаративістики, теорії літератури та власне шекспірознавства. Серед учасників конференції – директор Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України, академік М.Г. Жулинський, член-кореспндент НАН України М.М. Сулима, професори Задорожна Л.М., Бовсунівська Т.В., Росовецький С.К., Білоус П.В., Лімборський І.В., Шалагінов Б.Б., Мегела І.П., Висоцька Н.О., Торкут Н.М., Жлуктенко Н.Ю., Коломієць Л.В., Михед Т.В., Пронкевич О.В., а також відомий перекладач, член Спілки письменників України Габлевич М.Б.
Під прапором ключової ідеї конференції – рецепції Шекспіра – було зібрано низку навдивовижу концептуальних, інформативних і цікавих доповідей, присвячених загальним аспектам шекспірівської рецепції на теренах України (М.Г. Жулинський, Н.М. Торкут), літературним та культурологічним паралелям між Великим Бардом та Кобзарем (Л.М. Задорожна, Т.В. Бовсунівська, С.К. Росовецький), типологічним збігам і паралелям між представниками української літератури і Шекспіром (М.М. Сулима, П.В. Білоус), шекспірівському сліду в літературах і культурах наступних епох (В.П. Шестаков, Б.Б. Шалагінов, Н.О. Висоцька, Р. Грінхіл, Н.Ю. Жлуктенко, Т.В, Михед), перекладацьким інтерпретаціям (Л.В. Коломієць), компаративістичним аспектам (І.В. Лімборський), медіапроекціям Шекспірової творчості (О.В. Пронкевич), переосмисленню ренесансних мовнокультурних практик в царині Шекспірового слова (М.Б. Габлевич) та рецепції античності в драматургічному каноні Великого Барда (І.П. Мегела). Також надзвичайно плідною виявилась робота п’яти секцій, в ході якої молоді науковці продемонстрували результати своїх перших кроків на шляху шекспірознавчих досліджень.
Надзвичайно потужна інспіруюча енергія Шекспірового слова, бездоганна робота оргкомітету, науковий ентузіазм всіх без винятку учасників конференції стали запорукою безумовного успіху цього наукового заходу та відкрили нові обрії та перспективи для подальшого розвитку молодої, але продуктивної традиції проведення шекспірознавчих форумів на українській землі. Торік за резолюцією спеціально зібраного Круглого столу конференції було створено Український міжуніверситетський науково-дослідницький шекспірівський центр, який протягом року набув очевидної потужності. Підтвердженням цьому можна вважати і функціонування «Українського шекспірівського порталу», і успіх Вссеукраїнської інтелектуально-просвітницької акції «Безмежний світ Шекспірових сонетів», і достойну репрезентацію здобутків вітчизняних шекспірознавців в он-лайн проекті Фолджерівської Шекспірівської бібліотеки “World Shakespeare Bibliography” (головний редактор: профессор Техаського університету Джим Харнер), і встановлені центром плідні наукові контакти з зарубіжними колегами (Європейська асоціація шекспірознавців, представники університетів Пізи, Базеля, Утрехта, Нью-Мексико, Біомінгема, Шефілда та ін.)
Резолюції цьогорічної конференції були не такими глобальними і доленосними, але не менш важливими. По-перше, було внесено і одностайно схвалено одну з магістральних стратегічних перспектив розвитку українського шекспірівського проекту – пропозицію академіка М.Г. Жулинського щодо створення Українського шекспірівського словника, який згодом має перерости в Українську шекспірівську енциклопедію. Першим кроком на шляху реалізації цієї мети може стати створення Всеукраїнського шекспірівського інформаційного каталогу. По-друге, було вирішено активізувати науковий пошук український театрознавців, щоб максимально повно реконструювати історію українських шекспірівських театральних практик. Потенційним першим кроком реалізації цього довгострокового проекту може стати організація і проведення студентського конкурсу рецензій на шекспірівські вистави. По-третє, в рамках популяризаторського вектору роботи Українського міжуніверситетського науково-дослідницького шекспірівського центру було прийнято рішення порушити клопотання до міністра освіти і науки щодо проведення Всеукраїнського шекспірівської олімпіади та до президента Малої академії наук щодо запровадження в рамках філологічного напряму роботи МАН секцію для наукових робіт.
Міжнародна наукова конференція «(Інтер)національний Шекспір: вектори рецепції» продемонструвала, що український шекспірівський проект продовжує свій невпинний розвиток і рух на шляху інтеграції української шекспірівської думки у світовий інтелектуальний простір і, попри всі політичні негаразди, є саме тим інтелектуально-креативним джерелом, яке спроможне потужно підживити український сектор ноосфери.