У статті розглядається історія українських перекладів п’єси Вільяма Шекспіра «Гамлет» у контексті формування канону зарубіжної класики, в якому Шекспір посів найважливіше місце, оскільки перекладами його творів від останньої чверті ХІХ ст. і до сьогодення вимірювалося стилістичне дозрівання української мови. Висвітлюються принципові позиції перекладацької програми письменників-народників кінця ХІХ ст., неокласиків та діячів національно-культурного ренесансу 1920-х – початку 1930-х років,
Читати повністю 29.01.2019 пока нет комментариев 2291У статті з урахуванням концептуальних положень “теорії канону” (“Canon Theory”) в компаративному аспекті розглянуто специфіку, основні закономірності та результати авторефлексії, самооцінки власної творчості письменниками, котрі перебувають у центрі національних (і світового) літературних канонів і чия творчість уникла забуття протягом століть (Квінт Горацій Флакк, Вільям Шекспір, Джон Мільтон, П’єр Ронсар, Роберт Бернс, Адам Міцкевич, Шарль Бодлер, Олександр Пушкін, Тарас Шевченко, Максим Рильський та ін.).
Читати повністю пока нет комментариев 1781В центрі уваги статті – концептуальне поле художнього осмислення екзилю в творах В. Шекспіра. Автор акцентує увагу на суголосності певних ідей ренесансного драматурга з інтелектуальними рефлексіями сучасних теоретиків вигнання, зокрема, Ю. Кристевої (втрата мови, як найтрагічніший атрибут вигнання), Е. Саїда (зростання національної свідомості як продуктивний чинник протидії руйнівній силі вигнання; ототожнення вигнання зі смертю; продуктивна сила вигнання), Ч. Мілоша
Читати повністю пока нет комментариев 1200Соколянський Марк. Між Сциллою архаїчності та Харибдою модернізації (про складнощі сучасної інтерпретації Шекспіра на сцені й на екрані). У статті розглядаються деякі проблеми інтерпретації шекспірівської драматургії на театральній сцені та на екрані. Найскладнішим завданням для сучасних режисерів та виконавців є необхідність уникати двох крайнощів – буквалістської архаїзації, з одного боку, а з іншого – надмірного наближення
Читати повністю пока нет комментариев 922До критичної рецепції драми «Цимбелін» спонукає потреба перегляду застарілих кліше стосовно пізнього періоду творчості В. Шекспіра Метою розвідки є переоцінка полеміки стосовно цього тексту в англійській критиці поч. ХХ ст. та інтерпретація його з сучасних позицій, зокрема на засадах мотивної критики та екокритики. Доведено, що критичні закиди щодо «Цимбеліна» творця драми ідей Дж.Б. Шоу зумовлені радше його конфліктом
Читати повністю пока нет комментариев 809У статті досліджується специфіка інтерпретації образу Офелії в поетичній рецепції сучасної української письменниці Оксани Забужко. Окрема увага звертається на тлумачення письменницею вигнання як перебування на межі та можливість пере/осмислення власного екзистенційного досвіду. Аналіз зосереджено на трьох поезіях О. Забужко: «Монолог Офелії», «Офелія і “мишоловка”» та «Офелія – Гертруді». Мотив вигнання в усіх трьох творах набуває конотацій
Читати повністю пока нет комментариев 2608У статті розглядається наявний у творчості В. Стуса гамлетизм як суголосність екзистенційного стану й становища ліричного героя з внутрішнім станом і поведінкою Гамлета. В межах теорії інтенціональності літературного твору гамлетизм досліджується як стан свідомості (сприйняття, переживання, розуміння, волі). Концепт «гамлетизм» пов’язується із феноменологічною (ейдетичною) редукцією – баченням ейдосу як явленої сутності предмету, як його смислової картини.
Читати повністю пока нет комментариев 882У статті на прикладі низки художніх творів (М. Рильського, М. Бажана, О. Тарнавського та ін.), наукових (І. Франка, О. Тарнавського та ін.) та публіцистичних (Д. Донцова, Є. Маланюка, М. Хвильового) праць аналізується динаміка й еволюція рецепції та інтерпретації образу Гамлета і концепції гамлетизму в українській літературі першої половини ХХ ст. Простежуються різні рівні осмислення Гамлетівського дискурсу в широкому контексті історичних подій епохи. Основна увага звернена на
Читати повністю пока нет комментариев 1763У статті досліджено шляхи «входження» Шекспірового слова до турецької культури і літератури зокрема. З’ясовано, що ознайомлення турецького соціуму з творчістю Великого Барда відбулося передусім завдяки діяльності турецьких перекладачів. Виявлено, що послаблення політичних утисків і активна європеїзація турецького суспільства, створення театральних спілок і театрів сприяли представленню творчості Шекспіра на турецькій сцені. Поява в Османській державі на
Читати повністю пока нет комментариев 907У статті проаналізовано особливості інтерпретації сюжету і образів героїнь (Гертруди, Офелії) шекспірівської драми в однойменній п’єсі творця російської класицистичної драматургії О.П. Сумарокова. Аналіз твору «Російського Расіна», оцінки його сучасниками (М.В. Ломоносовим, В.К. Тредіаковським) дозволили припустити: трансформація сюжету і характерів героїнь зумовлені не лише бажанням письменника-класициста «виправити» твір «дикуна», але і прагненням обґрунтувати законність правління Єлизавети та водночас попередити
Читати повністю пока нет комментариев 34