Автор Лепша І. Назва Його невгамовний Ромео Видання Театрально-концертний Київ Випуск 7 Рік видання 1976 Сторінки С. 2-3 Доступ за посиланням: https://elib.nlu.org.ua/view.html?&id=1414 Про балет “Ромео і Джульєтта” у Театрі опери і балету імені Т.Г. Шевченка (1976)
Читати повністю 20.01.2025 пока нет комментариев 71Автор Драч І. Назва Гамлет … і нема йому кінця: (Кілька зауважень з приводу першооснови і кіноваріації) Видання Духовний меч: Літ.-критичні статті та есе Рік видання 1983 Сторінки C. 323-327 Матеріали взято з сайту: https://chtyvo.org.ua
Читати повністю пока нет комментариев 67Соколова Бойка. Дуже сучасна трагедія: адаптація шекспірівського «Коріолана» (2011) Ральфа Файнса [1]. У статті розглядається екранізація шекспірівської п’єси «Коріолан», здійснена Ральфом Файнсом, а також вплив на неї історичної спадщини тих місцевостей, де відбувалися зйомки. Аналізуються аспекти, пов’язані з часом і місцем дії, підбором акторів, гендерними відносинами та змінами в п’єсі Шекспіра, внесеними в процесі осучаснення. Особлива увага
Читати повністю 30.01.2019 пока нет комментариев 965Соколянський Марк. Між Сциллою архаїчності та Харибдою модернізації (про складнощі сучасної інтерпретації Шекспіра на сцені й на екрані). У статті розглядаються деякі проблеми інтерпретації шекспірівської драматургії на театральній сцені та на екрані. Найскладнішим завданням для сучасних режисерів та виконавців є необхідність уникати двох крайнощів – буквалістської архаїзації, з одного боку, а з іншого – надмірного наближення
Читати повністю 29.01.2019 пока нет комментариев 909Стаття присвячена виявленню ключових стратегій творення художнього світу екранізації Шекспірового «Річарда ІІІ», здійсненої Р. Лонкрейном. Креативною знахідкою творців стрічки став своєрідний синтез декількох темпоральних кодів, які мають різні шляхи актуалізації. Так, код «Середньовіччя» апелює до фонових знань реципієнта щодо Річарда ІІІ як історичної особистості. Темпоральний код «Ренесанс» має наративну природу і реалізується через використання текстів
Читати повністю 24.09.2017 пока нет комментариев 1652Філоненко О. Архетипна структура образу мага Просперо у п’єсі Вільяма Шекспіра «Буря» та фільмі Пітера Грінвея «Книги Просперо» У статті аналізується образ Просперо в п’єсі Вільяма Шекспіра «Буря» і фільмі Пітера Грінвея «Книги Просперо». На основі психоаналітичних концепцій Карла Густава Юнга, наратологічного і порівняльно-історичного культурологічного аналізу, вивчаються особливості структурування образу мага через архетипи Мудрого Старця/Батька/Мага
Читати повністю 01.04.2017 пока нет комментариев 1797