Вітаємо Вас з перемогою в ІІ етапі конкурсу і запрошуємо до участі в Фіналі.
Надсилаємо Вам програму Фінальної конференції – захисту проєктів.
Рекомендований алгоритм подальших дій:
Підготуватися до захисту. Вам буде надано 5-7 хвилин для виступу. Автори дослідницьких проєктів можуть підготувати презентацію і скористатися нею під час виступу. Автори креативних проєктів демонструють той матеріал (відео, презентацію, вікторину, гру та ін.), який подавався на конкурс. Після виступу Журі ставить запитання, на які Ви відповідаєте.
31 січня о 9 -00 Ви маєте зайти на Пленарну секцію – Відкриття Фінальної конференції.
9:00 – 9:30 – Відкриття ІІІ етапу конкурсу. Пленарне засідання.
На Всеукраїнський шекспірівський конкурс-2025 надіслано 112 креативних та дослідницьких проєктів:
№
Девіз
Тип проєкту
1
Риторика
Д
2
Фауст
Д
3
Жінка проти тиші
Д
4
Людина vs ШІ
К
5
Шекспір. Натхнення. Сучасність.
К
6
Шекспір. Кафе. Аромат історії.
К
7
Скульптура
К
8
Потворність у Шекспіра
К
9
Осьмачка. Макбет
Д
10
Шекспір. Доповнена реальність. Інтерактивність
К
11
Світ змінюється?
К
12
Вибір формує волю
К
13
Сонет 18
К
14.
Кохання проти долі
Д.
15
Код безсмертя
К
16
Око Саурона
К
17
міфокритика
К
18
Фемінне vs Маскулінне
Д
19
Шекспір. Медіа. Інтернет.
К
20
Жіночий голос епох
К
21
Дитинство. Річард
Д
22
10 речей
Д
23
Літній день
К
24
Шекспір. Музика. Альбом.
К
25
Купець
Д
26
Міріади дитячих світів
Д
27
Ardor sub verbis
Д
28
Flowers for you
К
29
Міф
К
30
У глибині хаосу
Д
31
Шекспір. Музика. Spotify
К
32
цитація як нарація
Д
33
Dark Justice
К
34
ШЕКСПІР. ТАТУ. СИМВОЛ
К
35
РАСА
К
36
Життя у смерті
К
37
Поезія – митецький опір
Д
38
Завіса піднята, дія завмерла
К
39
Слово як пам’ятник
К
40
Обійми забуття
К
41
У пошуках ідеального слова
К
42
Ритуали в «Гамлеті»
К
43
ціна корони
Д
44
Правда VS Влада
Д
45
Архетипи Юнга
Д
46
Сонет № 119: Здобуття через трудноші
47
Толерантність до Іншого
Д
48
Eternity in modernity
Д
49
Hollow.
К
50
Образ, народжений почуттям і часом
К
51
Ніби ми злодії
Д
52
Сонет. Вільям Шекспір.
К
53
Класичне слово Шекспіра — нове звучання в оперному мистецтві
Д
54
ВОРОГИ. ТРІКСТЕРИ. ЗАКОХАНІ.
Д
55
Супергерої. Річард
К
56
Вічність у рядках
К
57
Обличчя Гамлета
К
58
Гумор крізь класику
К
59
Шекспір і гейміфікація
К
60
Трагедія – відлуння болю
Д
61
Лаєрт. Небуття.
К
62
Шекспірівський словник-довідник
К
63
Сон Титанії.
К
64
Матова Крапка
Д
65
Шекспір і комікси
К
66
адаптація, глобалізація, реконтекстуалізація
Д.
67
Тінь автора
Д
68
Бассаніо
Д
69
Дві любові
Д
70
English Through Shakespeare
К
71
ШЕКСПІР. СМАРТФОН. МОБІЛЬНІ ДОДАТКИ
К
72
ШЕКСПІР. СОНЕТ. ПОЧУТТЯ.
К
73
Генлер і Отелло
К
74
кіноадаптації історичних хронік
Д
75
Література в марках
К
76
The truth will out
Д
77
Чотирнадцять рядків майбутнього
Д
78
Автор вічних образів
К
79
Дзеркало англійської душі
Д
80
Сонет № 1: Продовжуй красу в новому житті — не дай їй загинути в тобі самому
К
81
Місця пам’яті, що зберігають генія
К
82
Там, де драма стала пам’яттю
К
83
ШЕКСПІР. АНГЛІЙСЬКА МОВА. СЛОВОТВІР
К
84
Шекспір крізь покоління
К
85
Hunger Games
К
86
Література – це мистецтво
Д
87
Бідний Йорік
К
88
144 сонет – переклад
К
89
Шекспір. Україна. Пісня
К
90
Гендер і влада
К
91
Сонети. «Berliner Ensemble»
К
92
Шекспір. Інвектива
Д
93
Внутрішньомовний переклад.
Д
94
нумізматика, письменник, банкноти
К
95
Класика не старіє
Д
96
Склеп
Д
97
Мія Грін
Д
98
Eternal Lif
Д
99
СТАРІ ГЕРОЇ. НОВІ МЕЛОДІЇ.
К
100
Шекспірівські сюжети актуальні в будь-яку епоху
К
101
Дитячі Адаптації
К
102
Правда власного імені
Д
103
Душа цілої епохи
К
104
Шекспір як міст між епохами, мовами й душами
К
105
Мaтеринство, біль, пaмʼять : від Aгнес до клaсики
Д
106
Світ забруднює. Любов очищує
К
107
Слово перекладача — голос епохи
К
108
Пам’ять
Д
109
105 сонет
К
110
Німе кіно
К
111
Шекспір. Психіатрія. Девіації
К
112
Підсвідоме. Душа. Шекспір.
Д
Запрошуємо до участі у Всеукраїнському шекспірівському конкурсі студентських дослідницьких і креативних проектів імені Віталія Кейса.
Конкурс проводиться у три етапи:
І етап – підготовка проектів у закладах вищої освіти і подання їх на електронну адресу Конкурсу, реєстрація робіт та її висвітлення на сайті «Український шекспірівський портал» (до 31 грудня 2025)
ІІ етап – оцінювання проектів членами Журі та визначення фіналістів, які публічно презентуватимуть свої дослідження в режимі онлайн з виконанням відповідних заходів безпеки (до 23 січня 2026 )
ІІІ етап (фінальний тур) – публічний захист проектів в режимі онлайн з виконанням відповідних заходів безпеки і визначення переможців Конкурсу (31.01.2026).
Директор Українського шекспірівського центру, проф. Наталія Торкут, мала велику честь і приємність відвідати International Shakespeare Festival Chișinău “United Shakespeare” (2025) — другий шекспірівський міжнародний фестиваль у Молдові, який об’єднав режисерів, акторів, театральних критиків та знаних шекспірознавців.
Під час фестивалю вдалося провести кілька коротких інтерв’ю з учасниками події, які ми радо пропонуємо до уваги відвідувачів Українського шекспірівського порталу.
Відкриття фестивалю
Прес-конференція перед відкриттям Шекспірівського фестивалю в Кишиніві
Виступаючи на відкритті фестивалі, Наталія Торкут подякувала президентці Республіки Молдова Майї Санду та її народу за підтримку України в час російсько-української війни.
Інтервʼю з ініціатором і одним із організаторів Молдовського шекспірівського фестивалю режисером Міхаєм Церна, який активно підтримує Україну. Вже під час повномасштабного вторгнення російської армії він поставив у Івано-франківську театрі «Дон Кіхота», а у 2024 році на Першому Українському шекспірівському фестивалі театр з Кишиніва представив під його керівництвом «Макбета». В обох постановах дуже потужні алюзії до сучасних соціополітичних реалій та російсько-української війни.
Інтерв’ю з Міхаєм Церна (частина 1)
Текстова версія (переклад):
Наталія: Мені дуже приємно представити Міхая Церне, засновника Молдовського шекспірівського фестивалю. Ба більше, цей театральний режисер виявив сміливість приїхати в Україну й поставити «Дон Кіхота» в Івано-Франківську під час війни. Отже, вітаю. І моє перше запитання до вас. Ви були в Україні під час війни. Які ваші враження про нашу країну, про наш театр і чи вплинули вони на вашу творчість?
Міхай: Дякую за запитання і вітаю всіх в Україні. Я схиляюся перед вашою мужністю. Так, справді, мене запросив пан Ростислав Держипільський два роки тому. Два роки тому, у 2023-му, я поїхав до Івано-Франківська й працював два з половиною роки над виставою «Дон Кіхот», яку створив за Мігелем де Сервантесом та Мігелем де Унамуно. Я зробив синтез цих великих творів. На мене дуже сильно вплинуло те, як Україна тримає оборону у війні. Я щодня працював з акторами, чув сирени — ми зупинялися. Вони мене добряче трясли, навіть більше ніж «трохи», і я зрозумів, що світ, у якому ми живемо, затягнутий у війну. Це дуже жорстка правда, яку я відкрив в Україні. І знаєте, з певного моменту я почав звикати до цього — до сирен. Сирени вже лунали, а я працював, працював, працював. Я жив у багатоповерхівці, у спальному районі, на сьомому чи восьмому поверсі — вже не пригадаю. І вночі мене розбудила сирена — вона завила дуже гучно. Я виглянув у вікно — йшов сніг. М’яко сніжило. Діти лежали у ліжках, батьки виходили й виносили їх, загорнутими в ковдрах. Панувала надзвичайна тиша. У вікнах горіло світло, і люди виходили надвір. Пам’ятаю той тихий сніг — мене аж тіпало. Потім я вже нікуди не виходив, сів. Не знаю… Мабуть, це було відчуття — і, думаю, протест проти того, що Росія робить в Україні. І знайте: цей образ зі снігом я ввів у свою виставу «Сон літньої ночі», де закохані, схоплені Тезеєм (попри його фальшиву демократію), повертаються до тієї системи, ідучи під дуже спокійний сніг, і в тому снігу вітаються фашистським жестом. Для мене це було «сибірське бомбардування». Той сніг був наче… Так я це прочитав. Природа тут ні до чого; війна — це те, що чинять ідіоти. А якщо повернутися до «Дон Кіхота», то я поставив його й там. Мені було надзвичайно приємно працювати з трупою з Івано-Франківська, з Національного театру ім. Івана Франка, з трупою Ростислава. Це був неймовірний час. Трупа — фантастична, і вийшла абсолютно незвична вистава. І, звісно, я ввів туди епізоди про війну, про те, що відбувається, адже мій «Дон Кіхот» — це Дон Кіхот з України.
Інтерв’ю з Міхаєм Церна (частина 2)
Текстова версія (переклад):
Наталія: Шановний Міхаю, хочу поставити ще одне запитання щодо ролі Шекспірівського театрального фестивалю у формуванні проєвропейської позиції в молдовському суспільстві. Що ви можете про це сказати?
Міхай: Я назвав цей фестиваль United Shakespeare, тому що, як на мене, шлях моєї країни має вести до Європи, до Європейського Союзу. Іншого «союзу» для нас не існує. United Shakespeare — це мережа, це культура, це цивілізація, це єднання з цією цивілізацією. Це не той «міст», який колись намагалися навести в минуле — до Росії. Для мене United Shakespeare — це прогресивна думка, адже нічого сучаснішого за Шекспіра немає. Кажу цілком суб’єктивно. Для мене Шекспір — дуже, дуже сучасний. Він уже передбачив усі політичні катаклізми, що відбуваються. У своїх хроніках, у історичних п’єсах. Ми нині живемо в часи Річарда III, ми живемо в часи Макбета. Ми живемо в епохах, побачених 400 років тому. Не наводитиму точних прикладів, але ми справді живемо в цій часовій проєкції. United Shakespeare — фестиваль, народжений у Молдові — проєвропейській Молдові. Нас потужно підтримує уряд Республіки Молдова і міністр культури Серджіу Продан, який, як людина мистецтва, підтримує й розуміє цей фестиваль, важливий для глядачів, бо процвітання країни я оцінюю за її бібліотеками. Коли приїжджаю до якоїсь країни, заходжу до книгарні чи бібліотеки й дивлюся, хто там і скільки людей. Тому театр для мене — це бібліотека, у якій книжки можна побачити. Ми пишемо книжки новою мовою, і з часом фестиваль дасть нам більше відповідей, адже він задуманий як тривалий процес. Відповіді на наші запитання приходять поволі, з часом, але я все ж сподіваюся, що цей фестиваль поставить для нас ті великі запитання, які поставив Шекспір. Ці запитання чекають на вас!
Інтерв’ю з Міхаєм Церна (частина 3)
Текстова версія (переклад):
Наталія: Ви згадали «Дон Кіхота». Як саме ви його ставили? Міхай: Я зробив виставу за Міґелем де Сервантесом і Міґелем де Унамуно — в одному спектаклі. Там є й Шекспір (закінчую монологом «Бути чи не бути»), є Антоніо Мачадо, є Ернест Гемінґвей (з його «По кому подзвін?» — фраза, як відомо, походить від Джона Донна). Є Борхес. То була серйозна притча.
Актор, на жаль, пішов на фронт, і виставу зняли. У моїй версії Дон Кіхота історію розповідає кінь Росинант. На сцені — повозка, набита сіном; коли починається оповідь, Дон Кіхот «народжується» з того сіна, як із вертепної колиски. Унамуно казав: Дон Кіхот — «іспанський Христос». Мені було важливо це відчути.
Наталія: А як ви представили на сцені епізод із вітряками? Міхай: Вітряки у мене — це три хрести Голгофи. Їх піднімають повії, вони видираються на хрести й розкручують їх. Хрест утрачає сенс і перетворюється на монстра. Така була метафора.
Наталія: У нас є близькі контакти з президентом Української асоціації іспаністів Олександром Пронкевичем. Було б добре вас познайомити — він палкий шанувальник Унамуно й перекладає його. Міхай: Було б чудово. Залюбки.
Наталія: А тепер — про Молдову. Якою ви бачите роль шекспірівського театрального фестивалю у формуванні проєвропейської позиції в молдовському суспільстві? Міхай: Роль величезна. Я назвав фестиваль United Shakespeare — не «United by Shakespeare», а саме «United Shakespeare», тобто «Союз Шекспіра». Для мене це радше асоціація з Європейським Союзом, а не з «радянським». Це про інтеграцію в цивілізований світ і спільні цінності: людську гідність, любов, дружбу, вірність, зраду — вічні теми, про які писав Шекспір. Фестиваль має колосальний вплив: ми говоримо про це відкрито — як про соціальну, політичну й культурну позицію. Ми з Європою. Ми не з Росією, яка прагне повернути «союз рабів», принижуючи й зневажаючи інших.
Під час недавніх виборів ми дуже переживали: якби програли — була б друга Грузія, якщо не гірше. На щастя, перспектива нині добра.
Наталія: А який вплив фестивалю на широку публіку? Чи усвідомлює це Міністерство культури? Міхай: Міністр культури Серджіу Продан — кінорежисер, «наш», він нас щиро підтримує. Ходить на наші вистави, бачив і «Макбета», і «Бурю». Зали заповнюються дуже швидко — ці постановки вже стали тут класикою. Вплив прямий: фестиваль постійно ставить суспільству запитання «хто ми?» і «куди ми йдемо?». І відповідає не одним днем — відповіді народжуються в часі, у процесі діалогу з європейськими сенсами й власною ідентичністю.
ДЕНЬ 1
Першою подією Другого молдовського шекспірівського фестивалю стала постановка «Сну літньої ночі», здійснена Національним театром Міхая Емінеску (режисер Міхай Церне), яка вразила гостротою політичних алюзій і викликала жваве обговорення серед глядачів і критиків.
Постановка переосмислює класичну шекспірівську комедію в світлі сучасних політичних реалій. Дія відбувається в Афінах, де демократія перетворилася на жорстку тоталітарну диктатуру Тезея, при дворі якого панують беззаперечна покора і страх. Привнесення параболічного коду і прозорих алюзій надає легкій і життєрадісній п’єсі Шекспіра притчевого звучання і суттєво впливає на її жанрову модальність. Так, приміром, вже на початку першої дії в глядацькому залі з’являється персонаж з клубком червоних ниток, який йде вздовж сцени, неначе зв’язуючи ниткою публіку і те, що невдовзі відбуватиметься на театральних підмостках. Відкривається завіса і перед очима глядачів – афіняни, одягнені в чорну військову уніформу, яка за стилем нагадує військові строї СС, висловлюють свою підтримку Тезеєві промовистими жестами – зігуванням. Згодом, наприкінці вистави на голови героїв, пригнічених і понурих, падає сніг – символ застиглого страху, холоду та нескінченного контролю. Як пояснив режисер, саме такий символічний образ снігу частково навіяний українською дійсністю, яка стала джерелом натхнення для постановки. Цей художній прийом з’явився в уяві Міхая Церне під час перебування в Україні взимку 2023 року, коли він із вікна багатоповерхівки в Івано-Франківську спостерігав, як мирні мешканці під час чергової нічної тривоги залишають домівки і поспішають до укриття, кутаючи маленьких сонних діточок у пледи й ковдри. Саме тоді режисер відчув, що сніг – це не лише природне явище, а й нагадування про “вічну й жорстоку російську зиму”, яка несе холод насильства й спустошення. За словами Міхая Церне, цей художній прийом нагадує, як легко під прикриттям порядку та стабільності може народжуватися тоталітаризм.
У фіналі цієї постановки закохані пари, які в традиційних сценічних інтерпретаціях комедії світяться від радості і випромінюють гармонію взаємного кохання, постають як настрашені до смерті нещасні підлітки, що намагаються уникнути жахливого терору зграї гончаків (одягнених в уніформу афінян, що стали накарачки і залякують проявами тваринної агресії).
Глядачі відзначили сильний візуальний ефект, поєднання гротеску та драматизму, а також сміливе трактування класичного тексту. Прем’єра задала потужний тон фестивалю.
ДЕНЬ 2
Вистава «Побачення з Вільямом» у виконанні студентів Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (керівники курсу – Надія Левченко і Ростислав Держипільський). Потужна енергетика української молоді вразила глядачів. «Ми відчули, хто такі українці», – сказав один із молдовських студентів, дякуючи за виставу. Детальніше в трьох інтерв’ю: з режисеркою і педагогом Надією Левченко, зі студентами, з професоркою Анною Ковальче-Павлік, яка очолює Польську асоціацію шекспірознавців.
Автор
Коломієць Л.
Назва
Втілення романтичної моделі перекладу в перекладацькій школі Пантелеймона Куліша
Видання
Вісник Сумського держ. університету. Серія «Філологічні науки»
